Норкова шуба — моє кохання

У житті бувають різні моменти. Інколи здається, що доля відвернулась від тебе і вже не дивиться у твій бік, але саме у такий період всесвіт підносить тобі подарунок, на який навіть не розраховуєш.

Так склалось, що минулого року одна з моїх колишніх однокурсниць вирішила на Різдво зібрати колишніх однокурсників. А треба зазначити, що минуло вже майже десять років з дати випуску, і за цей час багато-хто досяг гарних результатів у житті.

Але така казка – не про мене. Після невдалого кохання в інституті я поспіхом вийшла заміж за першого ліпшого, народила доньку, розлучилася і працювала в державній адміністрації на посаді, яку не назвеш занадто прибутковою. Тож їхати до Харкова на зустріч випускників бажання в мене не було. Та товаришка почала мене вмовляти, переконуючи у правильності такого вчинку. Більше того, вона наголосила, що для більшого ефекту моєї появи перед колишніми однокурсниками навіть позичить мені свою норкову шубу.

І саме останній довід мене переконав, оскільки насправді їхати мені не було в чому, а тут можна буде продемонструвати колишнім однокурсниками, що і я маю певний матеріальний статок. І хоча я усвідомлювала, що це всього-на-всього чужа демонстрація, відмовлятись від неї я не схотіла.

Норкова шуба, що мені передала товаришка, була пречудова. Я у ній мала вигляд богині і, здавалося, помолодшала років на двадцять. Тож коли я вийшла на харківському вокзалі — мала дуже презентабельний і ефектний вигляд.

Зустрічати на вокзал мене приїхав, як не дивно, Андрій – моє невдале кохання, через яке я так по дурному зіпсувала собі життя, вискочивши заміж за невдаху сусіда. Коли наші погляди зустрілись, я зрозуміла, що кохання ще живе у моєму житті. Взявши мою невеличку валізу, він зробив мені комплімент щодо шуби і зазначив, що я маю вигляд дуже успішної бізнес-леді. Я – промовчала. Проте дорогою ми розговорились. Виявилось, що він так і не одружився після нашого розриву, а сьогодні займається бізнесом – має декілька Інтернет-магазинів. Я ж про своє життя розповідати не дуже хотіла, проте – він і не запитував.

У ресторані ми з ним не затримались. Довго гуляли містом, згадували студентське життя, а потому він запропонував нам бути разом. Назавжди. Я була шокована такою пропозицією і, щоб розставити крапки над «і», розказала йому правду і про своє невдале життя, і про позичену шубу, і про своє бажання просто справити ефект на однокурсників. Проте він лише потішився з моєї розповіді, зазначивши, що якби не моє бажання продемонструвати чужу норкову шубу, то ми б ніколи не зустрілись, а так саме бажання показати свій достаток призвело до нашої зустрічі.

І вже рік ми разом. Андрій запропонував моїй товаришці викупити у неї для мене її шикарну норкову шубу, як згадку про те, що бажання респектабельності і володіння гарною шубою може призвести до зміни в житті – зустрічі колишнього кохання.

Наразі я не шкодую, що погодилась на аферу, запропоновану товаришкою, оскільки сьогодні я вже справжня бізнес-леді (чоловік допоміг мені відкрити власний Інтернет-магазин), маю власне авто і на Новий 2012 рік купила ще одне норкове пальто – набагато вартісніше за те, що мені продала товаришка. І я знаю, що придбавши норкову шубу, можна змінити своє життя, оскільки наразі, коли я вдягаю її на зустрічі, я знаю, що до мене ставляться як до людини, що відноситься до прошарку еліти.

Источник Midofurs